Р›С–тАкцент
 
 РЈРєСЂР°С—РЅСЃСЊРєa літературнa газетa
 
 
 
  Поетичні майстерні
 
 Р‘СѓРєРІРѕС—Рґ



Скорбото — моя відваго... Надрукувати Надіслати електронною поштою

Скорбото — моя відваго,
повстану тобою, збілівши,
бо ходить ще світом Яго
з мізинець завбільшки.

Скорбото — моя Голгофо,
цвяшкуй мені люто груди:
ще Вчителя кров не засохла
на калитці Іуди.

Скорбото — сльозо солона,
зіницю видовби в камені:
ще вила ховають в соломі
(на брата!) скажені каїни.

Скорбото моя пекуча,
гризото моя полинна,
чого ти мене так мучиш,
ніби я в тому винна?

Коментарі  
Прокоментувати
Ім'я:
Тема:

Powered by JoomlaCommentCopyright (C) 2006 Frantisek Hliva. All rights reserved.Homepage: http://cavo.co.nr/

 


Новинки

B10.JPG
...