Р›С–тАкцент
 
 РЈРєСЂР°С—РЅСЃСЊРєa літературнa газетa
 
 
 
  Поетичні майстерні
 
 Р‘СѓРєРІРѕС—Рґ



«НАТХНЕННЯ І МІРА ТАЛАНТУ НЕ ЗАЛЕЖАТЬ ОД СПІЛЧАНСЬКОГО КВИТКА» Надрукувати Надіслати електронною поштою

Інтерв’ю   В.Науменка з Галиною Тарасюк, надруковане у журналі «Березіль» №10 (жовтень, 2013 року) 

 Письменниця Галина Тарасюк — постать досить помірна в сучасному літератур­ному процесі. У «Березолі» вона утверди­лася як прозаїк. Багатьом читачам запа­м’яталися її маленькі романи, повісті, оповідання, опубліковані в нашому часописі, зокрема «Гаспид і Маргарита», «Покоїівка», «Інтер­в’ю з полковником», «Сни анахо­рета», «Пи­ро­ги для повстанців», «ГуляйТроя», «Ірокез — брат ірокеза», «Ковчег для метеликів» та ряд інших.

Спілкуватися з Галиною Тимофіївною завжди цікаво і приємно. Вона нескупа на слово, запальна, інколи різкувата в оцінці середовища і обставин. А проте — справед­лива. І нинішня розмова на порозі ювілейної дати в житті письменниці — тому під­твердження.

 

Галино Тимофіївно Ви народилися на Вінниччині в селі з красивою назвою Орлівка. Очевидно, щось є орлине в людях Вашого села? На кого з них Ви рівнялися і рівняєтеся, намагалися і намагаєтеся бути схожою? Хто з них став прототипом Ваших персонажів?

— Я народилася справді у дуже гарному селі із просто таки дивовижною назвою — Орлівка. Знаходиться воно в мальовничій долині тихої річечки Ялти, притоки Південного Бугу, на південному сході Вінницької області, в межу з Черкащиною. За леґендою, яку мені розповідав батько, село назвали так тому, що вся долина була поросла віковічними дубами, липами, осокорами і вербами, у могутніх кронах яких гніздилися степові орли. І це дуже вразило перших насельників, можливо, це були волиняки, які тікали від польського гніту в степи, бо говірка мого села дуже нагадує волинський діалект. У XV столітті ці землі ввійшли до складу Великого князівства Литовського, стали його південною межею, а всі поселення — пограничними форпостами, які зазнавали частих нападів від татар.
Про сміливість моїх предків свідчить і давня назва нинішнього райцентру Теплик — Смілгород. Додам, що в моїх краях орудували ватаги Кармелюка, про що мені оповідала моя баба Тетяна, і жива ще й досі гірка слава Гайдамаччини у приповідці: «відколи світ та Умань». До речі, я її використала в своїй новелі «Гніздо», яку написала в шістнадцять років.
А ще раніше тут владарювало войовниче плем’я уличів, які не дали посісти ці золоті чорноземи ні болгарським, ні угорським мандрівним ордам…
Не дивно, що саме в Теплицькому районі під час Другої світової війни з’явився перший партизанський загін. Це теж історія отої орлино-смілгородської звитяги, яка притаманна моїм землякам.
На жаль, на час мого народження моя Орлівка, як і вся Україна, ще була побита, скалічена, переполовинена Другою світовою війною. Власне, я виросла на ще свіжих спогадах мого батька-фронтовика про цю трагедію. Школяркою, як могла, розповіла про це у коротких новелках «Добрий вечір, дідьку», «За сімома замками», «Чинбар», які через 30 років увійшли без коректив у моє вибране «Любов і гріх Марії Магдалини». Разом з тим ота незборима, якась сакральна воля до життя, спрага щастя і радості від кожної прожитої хвилини у тих, хто вижив, сповнювали мою дитячу душу таким щирим оптимізмом, що мені здавалося, ніби живу не в колгоспно-кріпосному селі, а в щасливому раю серед найпрекрасніших людей, де кожен — герой і лицар. Такими я їх і описувала у своїх ранніх творах.

— Знаю, що Ваш батько Тимофій Омелянович був бібліотекарем. Отож Ви з дитинства — книгоманка. Мабуть, це й визначило Ваш рід занять. Коли саме і як Ви усвідомили, що література — Ваше покликання?

— Пам’ятаю, десь у класі четвертому, коли я щось там починала шкрябати, я прийшла до бібліотеки по книжки, але тато замість того, щоб вибрати мені якусь чергову дитячу казку, підвів мене до стелажів з томами класичної літератури і сказав, що у світі стільки гарних і розумних книжок, — життя не вистачить їх усі перечитати. Тому я повинна починати читати тільки найкращі, щоб вчитися, як треба писати, і не ганьбити ні себе, ні його. Це була добра мені наука, яка справді врятувала мене від графоманства.
Але мій батько був ще й завклубом, і керівником сільського драмгуртка, силами якого ставилися класичні українські п’єси від «Назара Стодолі» до «За двома зайцями», і керівником хору, у виконанні якого я вперше почула такі заборонені тоді «українські народні пісні», як «Ще не вмерла Україна» та «Ревуть, стогнуть гори-хвилі» (відома увертюра до опери Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм»). За це та ще за сміливі висловлювання про тогочасні «порядки» мого батька було звинувачено в націоналізмі, антирадянщині та всіх смертних гріхах, взято під слідство. Від розправи його врятувала тільки смерть Сталіна. Так мимоволі п’ятирічною дитиною я опинилася в епіцентрі політичних подій, які перевернули всі мої поняття про цей світ і викликали пристрасне бажання знати про нього всю правду. Почуте від батька про колективізацію, голодомор, війну настільки потрясло мене, що десь в глибині свідомості з’явилося навіть не бажання, а сум’яття про це написати. Тим часом настала хрущовська «відлига», повіяло свободою мислі і в моїх краях, і я нічтоже сумняшеся щодень по дорозі з Орлівки у Велику Мочулку, де я завершувала десятирічну освіту, складала свої перші новели. Цей десятикілометровий (туди й назад) піший творчий процес сповнював мене таким щастям, такою безумною ейфорією, що я зрозуміла: без цього я вже не обійдусь і не зречуся цього ні за які блага чи навіть покарання. Так прийшло й усвідомлення, що література — моє покликання.
Ранні мої новели, з якими я їздила на семінар молодих літераторів у Вінницю, принесли мені перше визнання. Одні були надруковані у територіальній молодіжній газеті «Комсомольське плем’я», інші, як згодом дізналася, просто «ходили по руках». Свідки цього мого несподіваного тріумфу ще живі-здорові і можуть підтвердити, що я не перебільшую.

— Шлях у літературу рідко в кого встелений пелюстками троянд. За Союзу було так: щоб видати книжку, одні шукали підтримки у маститих літераторів, інші запобігали перед завідуючими та редакторами видавництв. Сьогодні ситуація змінилася: маєш гроші — видавай що завгодно. А як бути тим, хто не має грошей? Одній вродливій поетці письменницький чиновник запропонував: видам твою збірку за грант, а ти взамін мені відтанцюєш. Поетка образилася. Мабуть, непросто було і Вам. Либонь, вистачало і масних пропозицій? Та все ж, очевидячки, зустрічалися на Вашому шляху і порядні редактори, письменники, котрі Вас підтримали? Можете когось назвати?

— Взагалі у кожного покоління української творчої інтеліґенції — свої випробування. А в інтеліґенції жіночого роду — тим більше. Почну з політичних. Скоро за хрущовською «відлигою», як відомо, несподівано прийшли брежнєвські «заморозки», а за ними і «застій». Тож мені після тріумфу довелося довго носитися зі своїми новелами. Навіть ті відомі і впливові письменники, які хвалили мене (не буду всує називати їх достойні імена), не бралися мені допомагати з друком прозової книжки. А один з редакторів одного журналу через багато років вибачався, зізнавшись, що не друкував мене тому тільки, що йому наказано було «нє пущать» до читачів таку особу непевну політично, як я. Правду кажучи, я це сприйняла як найбільшу похвалу і простила йому майже десять років цієї покари. Тим більше, що відступати я не збиралася, і в 1976 році таки видала з великими трудами свою першу книжку у «Радянському письменнику», але поетичну — «Смерековий міст». Правда, свідомо погодившись на кон’юнктуру. Тоді автори мусили обов’язково писати до збірки так званий «паровоз» — вірш, присвячений комуністичній партії і її керівній ролі в суспільстві. Такий був час. І ніхто в тому не бачив великого гріха.
Я ніколи не була членом партії, але Леніна попри все поважала. Та й батько, який у всіх наших українських бідах звинувачував незрілу, а то й зрадницьку позицію української політичної еліти під час революції, часом припускав, що якби Леніна не вбили, то зовсім по-іншому склалася б історична доля нашої держави. Пригадував, як спочатку вірив Леніну його батько Омелян Сергійович — солдат ще царської армії, а мама, Тетяна Павлівна, навіть в «ходаки» до Леніна записалася, та щось завадило. Оця наївність свята селянська і стала темою мого першого й останнього «паровоза».
А щодо масних пропозицій… Було й таке. Мені гірко згадувати, але, спіймавши облизня, один з «батьків» молодих літераторів відмовив мені в рекомендації від Спілки письменників для вступу на філфак Київського університету, порадивши їхати в рідну Орлівку «дорослішати». Уже перед смертю він спокутував вину переді мною тим, що проголосував як член журі, щоб мені дали літературну премію. І переказував усіма, що він «дуже наполягав на тому». Царство йому небесне і моє щире прощення.
Все-таки на моєму шляху в літературу було набагато більше людей добрих, які захищали мене від напасників. Наприклад, незабутній Борислав Степанюк врятував мою книжку від «блокади» одного мого землячка, нібито й непоганої для інших побратимів по перу людини… Звичайно, тоді я страждала від цієї «статевої дискримінації» і навіть боролася з нею — написала скаргу в ЦК комсомолу. А тепер… Якось нещодавно в розмові з письменником мого покоління, я дорікнула, що їм, хлопцям, було легше пробиватися в літературу, ніж нам, жінкам. На що мій колеґа, замість поспівчувати, засміявшись, проспівав: «Сама винна. Нельзя быть на свете красивой такой». Чисто чоловічий погляд на жіночі проблеми. Та все ж, повторююсь, добрих і безкорисних покровителів, які цінували мене за талант, було більше. З вдячністю згадую свого літературного батька прекрасного романіста Володимира Бабляка. І критика Віктора Косяченка. І Романа Іваничука та Івана Сварника, які друкували мої новели у журналі «Жовтень» (тепер «Дзвін). І Леоніда Пастушенка, який першим підтримав мої прозові спроби. І Абрама Кацнельсона, котрий спонукав мене писати вірші. І Павла Загребельного, завдяки якому мене за одну книжку прийняли в члени Спілки письменників. І Василя Плюща, який взяв мене на роботу в «Літературну Україну»… Якщо когось пропустила, хай вибачають…

— У 1968 році через гоніння за «націоналістичні погляди» Ви змушені були переїхати на Буковину. Вам у той час було двадцять. Що це були за гоніння? І як Вас зустріла Буковина? Невже там гонінь стало менше?

— Це довга бесіда. Скажу тільки, що вся ця історія почалася з поради добрих людей поступати в Літературний інститут ім. Горького. Перед цим я двічі пробувала вступити до Київського університету, та все невдало. Батько переживав, вважав причиною цих невдач своє «неблагонадійне» минуле. Та й у мене, дочки свого батька, на той час було вже своє «минуле» — це ж були бурхливі шістдесяті. Прочитавши мої новели, до мене в Теплик, де я працювала в райгазеті, почали навідуватися національно свідомі звитяжці, привозити «саміздат»… Перші виклики в певні органи «на розмову». Тяжка тоді була атмосфера і в Києві. Зоставалося одне — їхати в Москву. Тим більше, що мої новели пройшли конкурс в Літінституті і мене викликали на екзамени. Це були прекрасні дні… Зі свого тихого маленького Теплика я потрапила у вир столичного і творчого життя, в середовище ґеніїв, що з’їхались з усього СРСР. Спонтанні творчі вечори в гуртожитку, де ходять леґенди про дивацтва «самосійного генія» Колі Рубцова, дискусії до хрипоти на теми: «поэт в России больше чем поэт» і «на якій мові писати русифікованим поетам-нацменам», походи в Центральний будинок літераторів, де за сусіднім столиком «вещают» Євтушенко, Белла Ахмадуліна, Рождественський, словом — вольниця: що хоч, те й говори… Так я думала, доки за доносом одного «рускоязичного українця» з Донбасу мене не викликали в ректорат. Там за довгим столом уже сиділи всі світила Літінституту і розглядали якісь аркуші. Виявилось, що то були мої новели. Я стояла біля дверей навпроти широкого вікна і, осліплена призахідним сонцем, бачила тільки поблискуючі окуляри і лискучі маститі лисини над ними. Почався, вибачте, допит. Мене по черзі питали, що я хотіла сказати в тій чи іншій новелі, особливо цікавились, хто мене напоумив написати оповідання «Одне з шести життів». Я була настільки вражена безглуздістю цього допиту, що відповідала українською і, мабуть, непереконливо, бо вердиктом було уже зовсім неочікуване: «У нас є підозри, що не ви автор цих оповідань» і... «Ви відраховані».
Як виявилося, тоді викликали не одну мене, і не одну мене відправили з інституту «виправлятися»…
Нестрашно було вертатися додому в супроводі двох моїх ровесників у сірих однакових костюмчиках із такими ж сірими невиразними обличчями. Страшно було з’явитися на очі тата і бачити його зчорніле лице. Я не заздрю батькам — мати на своїй опіці таке авантюрне чудо, за яким золоті верби ростуть, навіть у Москві… Та ще й дівчину… Але я не почула від своїх патріархальних батьків жодного докору. Навіть тоді, коли, втративши надію знайти на Вінниччині роботу, поїхала навмання, на галай-балай у Чернівці. Поїхала на кілька місяців, не відаючи, що залишусь на 32 роки. Буковина справді врятувала і зберегла мене як особистість. Бог знав, куди вів мене.

— Ви подовгу можете розповідати про казковий Буковинський край і про його людей, як, наприклад, про Володимира Івасюка, з яким Вам випало зустрічатися. У Чернівцях, у «Молодому буковинці», працював мій однокашник, талановитий прозаїк Григір Мацерук. Його життя обірвалося рано — у двадцять сім років... Хто ще з буковинців закарбувався у Вашій пам’яті?

— Так, мені з Божої ласки дуже пощастило з новою малою батьківщиною. І з людьми. Мене як свою прийняли журналісти газети «Радянська Буковина», допомогли знайти роботу, правда, спершу в районній газеті, друкували мої новели, прочитавши як відомий прозаїк Володимир Бабляк взяв мене під свою опіку, допоміг вступити в університет, влаштувати на роботу в газеті «Молодий буковинець». Волею долі я перша написала статтю про ще мало кому відомого автора «Червоної рути» Володимира Івасюка, з яким дружила аж до його виїзду до Львова. Взагалі тоді Чернівці були своєрідним митецьким Парижем, якому могла позаздрити навіть Москва.
Я не тільки зустрічалася і дружила, я писала про кожного з леґендарних учасників леґендарної «Смерічки», танцювального ансаблю «Смеречини»: Софію Ротару, Левка Дутківського, Назарія Яремчука…
Пізніше до «Молодого буковинця» долучився випускник Львівського журфаку Григорій Мацерук, який став душею нашого дружного колективу. Він був талановитим журналістом, новели його, які він читав мені, звістували в майбутньому великого письменника. Ми з Грицьком зійшлися, як то кажуть, характерами. В нього було чудове почуття гумору, взагалі він був надійним, співчутливим другом, на якого можна було покластися і в горі, і в радості. Смерть його, така безглузда, несправедлива, просто знищила мене. Досі душа болить.

— Ваш чоловік Володимир Андрощук був кінорежисером. Якби ми жили в іншій, більш розвиненій країні, то, можливо, і Ваш чоловік ще був би серед нас і національне кіновиробництво не було в такому ганебному занепаді...

— Якби Шевченко жив не в царській кріпосній Росії, то ми мали б не тільки ґеніального поета, а й всесвітньознаного художника… Якби Франко народився в Австрії, а не під нею, то ми б мали Нобелівського лауреата, якби Довженко переїхав до Америки, а не в Москву, то ми б гордилися українським кіно-ґенієм… Якби… якби… Скільки їх зотліло на кострищі нереалізованих можливостей і незбутніх мрій… Як згадаю, скільки було планів, і як кожна спроба щось зробити натикалася на стіну тупого хамства, звироднілої байдужості владців-чиновників, які одразу ж після оголошення незалежності взялися будувати кожен своє царство-государство, сумно стає. А ще сумніше, що ніхто з них не вмер від натуги передчасно… Мабуть, пекло переповнене…

— Ваші прозові твори — сюжетні, динамічні —майже готові кіносценарії. Який із Ваших творів, на Вашу думку, варто б екранізувати і хто з режисерів міг би за це взятися, позаяк Володимира Андрощука серед нині сущих вже нема?

— Я б екранізувала роман «Між пеклом і раєм», який Ви благословили у своєму «Березолі» під назвою «Сни анахорета». Це дуже правдивий, щирий і зболений твір, який я дописувала вже після несподіваної смерті Володимира Івановича. Він — кінематографічний і вигідний тим, що охоплює великий історичний і духовний простір українського буття: від Київської Русі до Незалежної України. І головні його герої — засновник Києво-Печерської лаври святий Антоній та сучасний кінорежисер, який мріє зняти про святого Антонія фільм. Але я, на жаль, не бачу сьогодні того режисера, який би екранізував роман. Та й перспектив не бачу. На жаль… Це міг зробити тільки Андрощук, який спонукав мене до написання роману, читав його і підказував сюжетні ходи.

— У 2009 році через конфлікт із головою НСПУ Володимиром Яворівським Вас виключили зі Спілки письменників. Уявляю, в якому пригніченому Ви були стані. Чи писалося Вам тоді? Що писалося? І взагалі — як часто Вас навідує натхнення? Чи подовгу виношуєте творчі задуми?

— Хочу Вас розчарувати — я зовсім не була в пригніченому стані. Як журналіст, який усе життя порушував гостросоціальні і політичні питання, я набачилася всіляких ситуацій і знала, чим може закінчитись моє журналістське розслідування афер з письменницькою нерухомістю: якщо не судом, то вигнанням із Спілки точно. Але мовчати теж не могла. Такий характер. А втім я за Спілку ніколи не трималася і нічого від неї не мала. Чого досягла в літературі, я досягла завдяки чесному, працьовитому і безстрашному талантові, даному мені Богом, і почасти всупереч «колективному сумлінню і колгоспній свідомості» шанованої мною письменницької громади. І писалося мені тоді чудово. Адже натхнення і міра таланту не залежать від спілчанського квитка. Я дописала дві частини свого «скандального» роману «Сестра моєї самотності» і двічі його перевидала.
А от, коли мене у Спілці поновили, в мене почалася творча пауза. Я — людина екстремального штибу. Мені живеться і твориться тоді, коли… душа бореться… Мені не зрозумілі і не цікаві письменники, які випустивши під ковдрою патріотичний пук, вибачайте, за грубість, у вигляді тарабарного вірша на актуальну політичну тему, одразу ж перетворюються на лякливого обивателя-конформіста, чия хата завжди скраю. Та менше з тим… У кожного своя доля і свій шлях широкий. Я про те, що ненавиджу одноманітність навіть у самій собі. Дванадцять книг, які я видала за минулих дванадцять років, — це чесний літопис незалежної України, десятки, якщо не сотні, появлених персонажів, людських характерів і доль… Сьогодні як письменник я вимагаю від себе нової якості. Але все у волі Божій. Якщо я ще не виконала свою місію на землі, те, що виношую сьогодні в душі і голові, можливо, колись і напишеться.

— Два роки тому Вас поновили в лавах НСПУ. Ви ввійшли, а Володимир Яворівський зі Спілки вийшов. Він поповнив лави письменників-неспілчан, серед яких — Ліна Костенко, Ігор Калинець, Євген Сверстюк, Микола Рябчук, Юрій Андрухович, Сергій Жадан... Список можу продовжити. Така ситуація Вас не бентежить? Ви вважаєте її нормальною?

— Охо-хо… Ситуація радше комічна, ніж бентежна.

— «Комічна» — це Ви з натяком на міграцію літераторів: то в Спілку, то зі Спілки?

— Стосовно мене, то я повернулася у Спілку з надією щось корисного зробити, врятувати рештки добра, повернути його на службу рядовим письменникам: на їхній соціальний захист, на видання книжок. Але мого пориву замало. Тож як тільки я побачу, що всі мої наміри — прахом, я піду… Хоч ще не знаю ЯК. Що ж до виходу із Спілки Яворівського, то, по-перше, це був його хитро продуманий піар-хід, який, на його ж біду, не викликав у громадськості жодних емоцій. Люди ж не дурні… По-друге, він думає, що втік від відповідальності за шкоду, завдану спілчанській громаді. Адже Спілка досі не може виплатити мільйонні податки на продане ним нерухоме майно. І ця ненормальна ситуація мене найбільше бентежить як голову ревізійної комісії НСПУ. Але я нічого поки що не можу вдіяти, бо грошові інтереси міцніше поєднують людей, аніж навіть родинні, кровні обов’язки. Але це до пори до часу. Не варто забувати, що ми нині переживаємо епоху Армагеддону, коли кара наздоганяє злочин взмиг ока. Так що битва добра зі злом триває.

— На відміну від Вас я не можу говорити про Володимира Яворівського тоном неповаги. Певною мірою він допомагав «Березолю», підтримував і «Дзвін» та інші часописи. Мабуть, не в усьому був непомильним... Ви — голова контрольно-ревізійної комісії НСПУ, Вам, певно, видніше. Як ніхто інший, Ви знаєте (принаймні маєте знати) ситуацію зі спілчанським майном і витрачанням коштів. Чи можете сказати відверто: є майбутнє у нашої Спілки? Чи як не тепер, то в четвер, при іншому керівництві, все закінчиться цілковитим «дерибаном»?

— Я знаю стільки, що пора стрілятись… або стріляти… По горобцях. Скажу коротко і страшно: «ужас, как всьо запущено»… Попередня команда таке наплутала, що розібратися без документів, які вона або знищила, або ж приховала, важко… Тим більше, що Спілка з Яворівським і Кримом не розлучилися лютими ворогами… Ворог усім — я.
Признаюсь, у такій дурній, безглуздій ситуації я ще не була. Нагадаю, що згідно зі статутом НСПУ ревізійна комісія «обирається з’їздом і звітує тільки перед з’їздом… До її компетенції входить контроль за виконанням Статуту, рішень з’їздів, Ради, Президії, НСПУ, перевірка фінансово-господарської діяльності… роботи всіх ланок НСПУ…» тощо. Однак кожна спроба членів ревкомісії дістати інформацію про реальну ситуацію з залишками спілчанського майна викликає незрозумілий спротив. Більше того, після кожного такого намагання мене як голову ревкомісії ставлять на місце, і дуже «професійно».
Спочатку це мене гнітило, а тепер розважає: принаймні буде матеріал для майбутньої трагікомедії чи фарсу.
Та, попри всі приниження, я вперто виконую свої обов’язки: пишу запити, на які мені спочатку відповідають або з глумливим сарказмом, або з натяком, мовляв, не твоє діло! Та врешті зі скрипом показують документи, дають звіти і переконують, що потроху юристи (а їх кілька!) і бухгалтери розплутають заплутаний клубок. Хочу сподіватися на краще…
А чи є майбутнє в НСПУ? Усе залежить від самих письменників — рядових членів Спілки. Від їхньої свідомості, від усвідомлення ними потреби в існуванні організації, основною метою діяльності якої (цитую статут НСПУ) є «сприяння діяльності письменників України, захисту їхніх авторських та громадянських прав; відстоювання честі, гідності, доброго імені літератора, охорона творчих та соціальних інтересів…». І т.д.
На жаль, 99% членів НСПУ ніколи не читали Статут, не знають своїх прав. А 88% взагалі не відають, для чого і для кого ця Спілка існує, чим вона володіє, що в ній твориться і за що Тарасюк з нею постійно воює. Та один у полі не воїн. А от якщо колективна громадянська свідомість об’єднає усе майже двотисячне письменницьке воїнство — тоді і Спілка стане такою, як повинна бути, і буде світлим її теперішнє і майбутнє.

Спілкувався
ВОЛОДИМИР НАУМЕНКО
Коментарі  
michael kors outlet clearance - michael kors outlet clearance IP:125.18.20.78 | 02-06-2017 11:12:50
Hello there. I am wondering if you may be interested in doing a link exchange? I notice your website: and my website are structured around the same topic. I'd love to swap links or perhaps guest author a write-up for you. Here is my personal email:. Please be sure to contact me if you're even remotely interested. Many thanks.
michael kors outlet clearance http://www.michaelkorsoutlets-clearance.us.com
semechkaHef - Компания “Семечка Джа” – прода IP:109.162.120.158 | 28-06-2017 15:12:00
Mazar auto Kmen konopne semeno
Компания “Семечка Джа” занимается реализацией качественных семян марихуаныэлитных сортов и
уже не один год является лидером в этом сегменте рынка.

Обратите внимание как в Америке сделан рынок семян. Взять хотябы http://www.cannabiscollege.com/ или здесь
https://www.cancer.gov/about-cancer/treatment/cam/hp/cannabis-pdq. Узаконивание проходит во всё большем количестве государств. Сервис постоянно становиться лучше А что мы видим у у нас только единственный магазин соответствующий Европейскому уровню !!! Единственный отличный магазин марихуаны - seedjah.com и тот закрыт роскомнадзором (((

Наша фирма предлагаем нашим клиентам семена только наилучшего качества, которые имеют невероятно высокий коэффициент всхожести. Кроме качества предлагаемого товара, Вас без сомнения приятно удивят
наши приятные цены. Это можно объяснить тем, что большая конкуренция среди
производителей, продающих подобного родапродукт,
обязываетбороться за безупречное качество продукции и сервиса и при этом удерживать наиболее низкие расценки.
Приобретая семена конопли у нас, Вы можете
быть совершенно спокойны, что получите как раз тот сорт, который был
Вами заказан. Мы можем доставить
товар по территории Украины и России. Если так получилось, что по какой-либо причине Вы не получаете свой
заказ, наш интернет-магазин ручаемся возвратить сумму, которую Вы заплатили за товар, в полном объеме. пример http://семечка-джа.com/en/%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1% 80%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%8 6%D0%B2%D0%B5%D1%82%D1%8B/sweet-tooth-auto.html Sweet Tooth auto buy cannabis seeds Sweet Tooth Auto
И, наконец, по поводу неразглашения – наша компания дорожит выбором своих клиентов, поэтому, при заказе семян конопли в нашей компании, Вы можете быть абсолютно уверены, что любая инфа о заказчике и месте доставки останется только между продавцом и покупателем.
соц. сети
https://plus.google.com/+Seedjah
https://vk.com/id395584885
https://twitter.com/seedjah
https://www.facebook.com/semechkajah/
https://ok.ru/profile/572871626215
https://www.instagram.com/semena_cannabisa/
https://www.google.ru/maps/place/ %D0%A1%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D1%87%D0%BA%D0%B0+%D0%94% D0%B6%D0%B0/@49.1656026,30.6074779,9z/ data=!4m8!1m2!2m1!1z0LzQsNCz0LDQt9C40L0g0YHQtdC80Y _QvSDQutC-0L3QvtC_0LvQuA!3m4!1s0x40d05cc6a2a84229xcbf9ac3a7137d73!8m2!3d48.5456407!4d32.2035315
https://yandex.ua/maps/20221/kropyvnytskyi/?lang=ru&mode=search& text=%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D0%B0%2C %20%D0%9A%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B 8%D1%86%D0%BA%D0%B8%D0%B9%2C%20%D1%83%D0%BB%D0%B8% D1%86%D0%B0%20%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D1%91%D0%BD%D0%B0 %20%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%8F%2010&sll=32.059759%2C49.444433&sspn=0.517044%2C0.194310&ll=32.222524%2C48.548483&z=17&ol=biz&oid=10883470085
т. +38(099)76-66-563
KolpachokOi - Семена конопли разных сортов п IP:46.185.122.241 | 02-07-2017 04:36:02
Lsd Feminized. семена конопли лсд фем.
Производитель "Колпачок" уже более трех лет лидирует в области производства и реализации семян канабиса.
Обратите внимание как в Европейских страна реализован сбыт канабиса. Взять хотябы http://www.cannabiscollege.com/ или там
https://www.cancer.gov/about-cancer/treatment/cam/hp/cannabis-pdq. Узаконивание проходит во всё большем количестве стран. Отрасль постоянно совершенствуется А что мы видим у в сране только один магазин хорошего качества !!! Единственный толковый магазин конопли - seedjah.com и тот забанен роскомнадзором (((
Наши семена имеет
очень высокое качество, а всхожесть семян просто фантастически высок – 99%, что обусловлено тем, что выращивая семян главным нашим ориентиром является медицинскую область его применения ,
так как именно в этой области предъявляются максимально высокие требования к экологичности и качеству семян. абсолютно вся ответственность за качество, за соответствие сортов и за доставку продукции всецело несёт мы, поэтому мы стремимся предоставить нашим покупателям продукт
идеального качества и организовать его транспортировку с соблюдением всех требований по безопасности. таким образом мы делаем все возможное, чтобы наши покупатели остались довольны результатом сотрудничества с нашим магазином ссылка http://семена-конопли.com/original-pack/Vision_Seeds_Feminised/ Vision Seeds Feminised
Цены на продукцию мы стремимся поддерживать на невысоком уровне, что, при высочайшем качестве
семян, делает работу с нами выгодным и приятным.
Способ доставки семян Вы можете выбрать сами, исходя из Ваших
предпочтений, но какой бы способ доставки ни был бы выбран Вами, каждый предусматривает полное соблюдение
норм безопасности и неприкосновенности продукции.
соц. сети
https://ok.ru/profile/560540687611
https://www.facebook.com/coollpachek
https://yandex.ua/maps/28948/smela/?lang=ru&mode=search&ll=31.909461%2C49.240917&z=15&ncrnd=1957& text=%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BF%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0 %BA%20%D1%81%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D0%B A%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B8&sll=32.059759%2C49.444433&sspn=0.517044%2C0.194310&ol=biz&oid=1937663653
т. +38(099)76-66-563
DvaCMam - аренда катера в Сочи на час IP:37.115.144.208 | 25-07-2017 00:35:02
рыбалка на море Взять яхту в аренду – это прекрасный способ подготовить День рождения или же просто запоминающийся день для своей семьи или друзей . Гулять весь день на шикарном судне с любимым человеком или близкими друзьями – можно ли представить досуг более приятный ?! Отойдя подальше от многолюдного берега , вы сможете насладиться тишиной и спокойствием , хоть на время забыть о всех Ваших проблемах и просто насладиться лазурной гладью и неописуемыми видами приморской зоны юга Краснодарского края.
Если Вы возьмете с собой спиннинг и прикорм , вы сможете всей компанией половить рыбу , а после этого сразу же полакомиться свежевыловленной рыбой – катера компании “Два Капитана” имеют все необходимое кухонное оборудование . Когда Вы устанете от зноя , вы сможете укрыться в прохладной удобной каюте нашего катера .
Компания “Два Капитана” стремится держать расценки на аренду на доступном уровне. В зависимости от того, на какой срок и время Вы закажете аренду катера , наши расценки могут ощутимо становиться ниже . Организовывая какое-либо празднество , Вы можете связаться с нами и заранее договориться с нами о дне и времени , на которое Вы хотите взять яхту в аренду . Наши низкие цены и предоставляемые скидки не могут Вас не порадовать ! Организовывая корпоратив на яхте компании “Два Капитана”, Вы можете не сомневаться – это событие доставит всем гостям массу позитивных эмоций и оставит только самые приятные воспоминания .
По какому бы поводу Вы ни брали яхту в аренду, наши расценки могут становиться только ниже – у нас нет никаких дополнительных наценок.
Hectorkip - Консультация астролога по скай IP:31.181.137.56 | 01-10-2017 23:31:12
Добрый день меня зовут Дмитрий Харон.
Я профессиональный астролог, астро-психолог, лектор, НЛП-тренер.
В своей много летней практикея синтезировал основы не только основы Западной и Ведической астрологии, но также и практической психологиииНЛП.
Стаж работыв астрологии и психологическом консультировании более12 лет. Экспертв области синастирии (любовная совместимость), элективной астрологии (подбор благоприятного времени), хорарной астрологии (астрологии вопроса), прогнозирования.
Сферы моих интересов астрология, практическая психология, НЛП, веды, этимология, история. Услуги - Составление гороскопа, прогноз, совместимость, подбор благоприятной даты, хорарный вопрос, планирование детей, обучение астрологии дистанционно Консультации дистанционно по skype.http://astrosolution.ru
semechkaHef - Интернет-магазин “Семечка Джа” IP:37.115.216.179 | 21-10-2017 19:56:17
Reguliere cannabis zaden, contant bij levering
Интернет-магазин “Семечка Джа” занимается реализацией качественных семян канабисаотборных видов и
уже много лет занимает одну из первых
позиций в этой области рынка.

Обратите внимание как в Европе сделан рынок конопли. Пример http://www.cannabiscollege.com/ или здесь
https://www.cancer.gov/about-cancer/treatment/cam/hp/cannabis-pdq. Узаконивание происходит во всё большем количестве стран. Культура постоянно становиться лучше А что мы видим у в сране только один магазин соответствующий Европейскому уровню !!! Единственный суперский магазин канабиса - seedjah.com и тот закрыт роскомнадзором (((

Наш интернет-магазин предлагаем нашим покупателям семена только наилучшего качества, которые имеют невероятно высокий всхожесть. Кроме качества предлагаемой нами продукции, Вас несомненно приятно удивят
наши демократичные цены. Это объясняется тем, что жесткая конкуренция среди
производителей, продающих аналогичнуюпродукт,
обязываетбороться за максимально высокое качество семян и обслуживания и при этом поддерживать самые низкие цены.
Заказывая семена марихуаны в нашей компании, Вы можете
быть совершенно спокойны, что получите именно тот самый сорт, который Вы выбрали. Наша компания делаем доставку
продукт по территории Украины и
по всей России. Если по какой-либо причине заказчик не получаете свой
товар, наша компания обещаем возврат сумму, которую Вы заплатили за товар, в полном объеме. тут http://семечка-джа.com/ua/specials/ Спеціальні пропозиції
И, наконец, касаемо конфиденциальности – наша компания дорожит выбором своих клиентов, поэтому, работая с нами, Вы можете быть на
100% уверены, что любая информация о заказчике и месте доставки сохранится только между продавцом и покупателем.
соц. сети
https://ok.ru/profile/572871626215
https://www.facebook.com/jah.seed.568
https://twitter.com/?lang=ru
https://www.instagram.com/semena_cannabisa/
https://www.youtube.com/channel/UCN-p65XvEBa1HA_PeWoQ4bQ
https://plus.google.com/communities/114289740677239650133
т. +38(099)76-66-563
ThomasFus - Утепление фасадов в Сочи. Фасо IP:85.175.31.214 | 25-10-2017 15:25:00
Добрый день. Друзья. Фирма FasadeЮГ утепляет дома по немецкой технологии "Мокрый фасад" с гарантией до 15 лет. Опыт более 12 лет. Выполнено более 130000 тыс м2 . Лучшие материалы. Города Анапа, Новороссийск, Краснодар, Сочи. Работаем по Краснодарскому краю.. !

Тел. 89180557248. Добро пожаловать на наш сайт http://pds93.ru/
MariaIvanovnaLome - Компания “Расток” – высококаче IP:134.249.88.211 | 06-11-2017 23:56:05
Компания “Расток” уже более трех лет занимает первую позицию в сфере производства и реализации семян конопли. Наша продукция имеет наивысшее качество, а всхожесть семян просто потрясающе высок – 99%, что объясняется тем, что выращивая семян главным нашим ориентиром является медицинскую сферу его применения , поскольку именно в этой области предъявляются максимально высокие требования к экологической чистоте и качеству семян. абсолютно вся ответственность за качество, за соответствие сортов и за доставку продукции всецело несёт наша компания, поэтому мы заинтересованы предоставить Вам продукцию идеального качества и организовать его перевозку с соблюдением всех правил по безопасности. таким образом мы делаем все возможное, чтобы наши покупатели остались довольны результатом сотрудничества с нашим магазином тут http://семена-марихуаны.com/где-купить-семя-канабиса-наложенным-платежом-украина.html где купить зерна конопли.
Интернет-магазин “Расток”, кроме безупречногосервиса, старается удерживать на семена канабиса самые низкие расценки на рынке, поскольку в этой области жесткая конкуренция купить зерна конопли. Поэтому, сотрудничая с нашим магазином, клиент приобретаетпродукцию идеального качества по невероятно низкой стоимости.
Прокоментувати
Ім'я:
Тема:

Powered by JoomlaCommentCopyright (C) 2006 Frantisek Hliva. All rights reserved.Homepage: http://cavo.co.nr/

 


Новинки

B17.JPG
...