Р›С–тАкцент
 
 РЈРєСЂР°С—РЅСЃСЊРєa літературнa газетa
 
 
 
  Поетичні майстерні
 
 Р‘СѓРєРІРѕС—Рґ



"Мені доля посилала великих лицарів" Надрукувати Надіслати електронною поштою

«Чернівці», № 17 (755), 29 квітня 2005 року.

сказала під час свого візиту до Чернівців відома письменниця Галина Тарасюк 

"Місто, в якому я не народила­ся і не помру", – колись написала поетеса, не передбачаючи, що покине Чернівці. На своєму твор­чому вечорі у Будинку естетики та дозвілля, який відбувся минулого тижня, колишня чернівчанка зізна­лася, що давно так не хвилювала­ся: "Ніколи не думала, що буду по­вертатися сюди, як гість".

Власне, зустріч Галини Тара­сюк з буковинськими шанувальниками її творчості присвячувалася презентації збірки новел "Дама останнього лицаря". Книга вийш­ла друком минулого року у видав­ництві "Місто" за сприяння Мико­ли Федорука. Свою повагу до відомої письменниці міський го­лова продемонстрував ще й тим, що був присутній на творчому ве­чорі від початку й до кінця.

Поетеса віршів читала мало – більше спілкувалася із залом. Вона сама запропонувала задавати їй запитання, на які охоче відпо­відала. А близькі друзі літератор­ки прийшли до неї не лише з квітами, а й подарунками.

Галина Тарасюк народилася на Вінничині, а Буковина дала їй творчі крила. Тут вона навчалася на філологічному факультеті уні­верситету, тут стала дружиною і матір'ю, журналісткою і письмен­ницею. Тут познайомилася з ве­ликими і талановитими людьми. Зараз колишня чернівчанка з си­ном і донькою мешкає у Києві. Переїхала туди кілька років тому, вийшовши заміж за нині вже по­кійного режисера Володимира Андрощука, одна з робіт якого фільм "Час збирати каміння" (перший чоловік Тарасюк - чернівець­кий художник Юрій Сандига). У столиці письменниця працює у двох газетах: "Літературній Ук­раїні" та "Вечірньому Києві". Вона є лауреатом літературно-мистець­ких премій ім. С. Воробкевича та В. Сосюри, нагороджена орде­ном княгині Ольги.

Як зізналася у Чернівцях на ве­чорі пані Галина, вже років 15 вона не пише віршів. Зараз живе прозою, і у творчих планах зно­ву ж проза. Презентована збірка новел "Дама останнього лицаря" навіть не про жінку, а про жіночу душу, яка прагне лицаря. Вона його вигадує і змушує усіх повіри­ти в його існування. Хоча у житті Галини Тарасюк такі лицарі були насправді: "Мені доля посилала великих лицарів". Один із них геніальний Володимир Івасюк, якому поетеса присвятила рядки: "Ах, яка ми проерасна пара – поетеса і музикант". До речі, кажуть, що саме Галина Тарасюк викликала у автора "Червоної рути" найпалкіші почуття... “Пісня буде поміж нас” за легендою присвячена саме їй.

У скорому часі письменниця планує взятися за написання гро­тескного роману, згодом – роману-хроніки, а також за історію су­часного заробітчанства за назвою "Тіні заблудлих нащадків".

"Мене "пригнала" до Чернівців депресія. Але енергії, якої я тут набралася, вистачить не на один рік", зізналася наостанок Гали­на Тарасюк.

Наталка ФЕЩУК
Коментарі  
Прокоментувати
Ім'я:
Тема:

Powered by JoomlaCommentCopyright (C) 2006 Frantisek Hliva. All rights reserved.Homepage: http://cavo.co.nr/

 


Новинки

B19.JPG
...