Я була мудра, як та черепаха...

Я була мудра, як та черепаха,
що розміняла четверту сотку,
а, бач, не знала, що дорога коротка
до любові, немов до плахи.
Що з любові, як з Лобного місця,
так далеко-далеко видно,
і ні жаху тобі, ні встиду —
лиш у панцирі тісно.
Киньте каменем у черепаху!
Хрясь! Спасибі вам, люди добрі.
Подивлюся на землю з-за обрію
закоханим птахом.

Коментарі  
Прокоментувати
Ім'я:
Тема:

Powered by JoomlaCommentCopyright (C) 2006 Frantisek Hliva. All rights reserved.Homepage: http://cavo.co.nr/